Смерть бере відпустку - Сарамаго Жозе
Упродовж двох тижнів план спрацьовував більш-менш як передбачалося, та по спливі цього часу декотрі дозорці почали скаржитися, що їм надходять телефонні дзвінки з погрозами та вимогами, заради їхнього власного спокою в житті, дивитися крізь пальці на підпільне перевезення безнадійних хворих або навіть зовсім замружити очі, якщо нема охоти власним тілом збільшити число осіб, визначених за об’єкт їхнього спостереження. Що то не були порожні балачки, з’ясувалося швидко, коли родини чотирьох дозорців отримали анонімні телефонні повідомлення з інструкціями, в яких саме місцях їхні тіла можна забрати. Такими, якими вони були, тобто ні мертвими, ні живими. З огляду на серйозність ситуації міністр внутрішніх справ постановив показати невідомому ворогові свою силу, наказавши, з одного боку, своїм аґентам посилити спостереження, а з другого, скасувати вибірковість у роботі системи, тобто принцип цьому можна, цьому не можна, передбачений тактикою прем’єр-міністра. Реакція не забарилася, ще чотирьох дозорців спіткала сумна доля чотирьох попередніх, але дзвінок тепер був тільки один, на номер самого міністерства внутрішніх справ, що можна було вважати за провокацію, але так само й за дію, продиктовану чистою логікою, тобто за попередження, Ми існуємо. Зрештою, цим справа не вичерпувалася, бо на додачу пролунала й конструктивна пропозиція, Пристаньмо на джентльменську угоду, міністерство відкликає дозорців, а ми беремо на себе зобов’язання перевозити хворих непомітно. Хто ви такі, запитав керівник секретаріату, що взяв слухавку, Просто група прихильників порядку та дисципліни, висококваліфікована у своїй справі, дуже неґативно наставлена до всілякого безладу й послідовна у виконанні своїх обіцянок, сказати коротко, чесні люди, І ця група має назву, поцікавився чиновник. Дехто нас називає махвією, через хв, А чому через хв, Щоб була різниця від старої мафії, Держава не укладає угод із мафіями, На папері з нотаріально засвідченими підписами, звісно ж, ні, Ні на папері, ні інакших, Яка ваша посада, Я керівник секретаріату, Тобто людина, що не знає реального життя, Я маю своє коло обов’язків, Тепер ваш обов’язок донести нашу пропозицію до кого треба, до міністра, якщо ви маєте на нього вихід, Я не маю виходу на пана міністра, але ця розмова негайно буде передана нагору, Уряд матиме сорок вісім годин на вивчення пропозиції й ані хвилини більше, й попередьте того, хто нагорі, що дозорців у комі побільшає, якщо відповідь буде не така, на яку ми сподіваємося, Це буде зроблено, Післязавтра в той самий час я перетелефоную, щоб довідатися про рішення, Я це занотував, Приємно було з вами поговорити, Я не можу сказати те саме, Гадаю, ви зміните думку, коли довідаєтеся, що дозорці повернулися живі й здорові до своїх домівок, і якщо ви ще не забули своїх дитячих молитов, то за це й моліться, Я розумію, Я так і думав, що ви зрозумієте, Підтверджую, Сорок вісім годин і ні хвилини більше, Напевно, з вами говоритиму не я, А я певен, що саме ви, Чому, Бо міністр не схоче особисто говорити зі мною, а крім того, якщо справи підуть не так, усю провину покладуть на вас, і пам’ятайте, угоду ми пропонуємо джентльменську, Авжеж, До побачення, До побачення. Керівник секретаріату витяг плівку з магнітофона й пішов нагору.
За пів години касета опинилася в руках міністра внутрішніх справ. Він прослухав її, потім другий раз, потім третій, і, нарешті запитав, Цьому вашому керівникові секретаріату довіряти можна, До сьогодні не було найменшої причини нарікати на нього, Найбільшої, сподіваюся, теж не було, Ані найменшої, ані найбільшої, сказала вища інстанція над керівником, не збагнувши іронії. Міністр вийняв касету з магнітофона й заходився розмотувати плівку. Коли ця робота добігла кінця, він запхав плівку до великої кришталевої попільнички й підпалив запальничкою. Плівка почала звиватися й морщитися, перетворившись менш ніж за хвилину на безформне плетиво, почорніле й ламке. Вони, певно, теж записали розмову з керівником секретаріату, завважила вища інстанція, Це не має значення, телефонну розмову може підробити хто завгодно, на те потрібні два голоси та магнітофон, у цьому разі важливо було знищити нашу плівку, якщо спалено ориґінал, то й жодних копій з нього не буде зроблено, Я, звісно, не мушу вам нагадувати, що телефонна компанія теж зберігає записи, Ми подбаємо про те, щоб і вони зникли, Зрозуміло, тоді я з вашого дозволу піду, щоб ви могли обміркувати справу, Я вже все обміркував, не йдіть нікуди, Це мене справді нітрохи не дивує, бо ви, пане міністре, вмієте швидко думати, Ваші останні слова були б лестощами, якби то не була правда, бо швидко думати я таки ж умію, То ви пристанете на пропозицію, Я зроблю зустрічну пропозицію, Боюся, що вони на неї не підуть, той їхній посланець говорив не просто нахабно, він прямо погрожував, мовляв, дозорців у комі побільшає, якщо відповідь буде не така, на яку ми сподіваємося, такі були його слова, Дорогенький, вони отримають саме ту відповідь, на яку сподіваються, Не розумію, Дорогенький, я зовсім не хочу вас ображати, але ваша проблема в тому, що ви не вмієте думати, як міністр, Перепрошую, винен, Не перепрошуйте, якщо вас коли-небудь призначать служити країні на посту міністра, ви відчуєте миттєву перебудову в мозку, щойно сядете в це крісло, цієї різниці ви й уявити не можете, Хіба мені буде користь від фантазій, я простий чиновник, Знаєте давню приповідку, ніколи не кажи ніколи, А тепер, пане міністре, ви ніколи не відновите цієї спаленої плівки, Коли тримаєшся чіткої стратегії й маєш достатню інформацію про стан справ, неважко виробити доладний план дій, Я дуже уважно вас слухаю, пане міністре, Післязавтра ваш керівник секретаріату, бо то він відповідатиме посланцеві, саме він і ніхто інший призначається перемовником від міністерства, отож він скаже, що ми згодні розглянути зроблену нам пропозицію, але одразу ж додасть, що громадська думка та протиурядова опозиція ніколи не дозволять, щоб тисячі дозорців були відкликані назад без якогось прийнятного пояснення, І, ясна річ, таким прийнятним поясненням не може бути перекладення на махвію відповідальности за ситуацію, Саме так, хоча це можна було б висловити делікатніше, Пробачте, пане міністре, я сказав не подумавши, Отже, в цей момент керівник секретаріату виступить із зустрічною пропозицією, або можна ще назвати це інакшим підходом, а саме, що без відкликання дозорців, які залишатимуться в місцях свого теперішнього розташування, вони будуть знезавданені, Знезавданені, Так, я гадаю, що то є цілком зрозуміле слово, Безсумнівно, пане міністре, я просто висловив свій подив, Не бачу для нього підстав, адже для нас це єдиний спосіб показати, що ми не піддаємося на шантаж цієї мерзоти, Хоча насправді піддамося, Головне цього не показувати, зберегти обличчя, а що відбуватиметься за фасадом, за те вже не ми відповідатимемо, Наприклад, Уявімо, що ми перехопили транспорт і затримали учасників, немає потреби казати, що ці ризики вже були включені в рахунок, виставлений для оплати родичам, Вони працюють без рахунків і квитанцій, адже податків махвія не платить, Це просто такий вислів, головне в цьому разі те, що всі в підсумку ви´грають, ми скинемо тягар зі своїх плечей, дозорці більше не зазнаватимуть каліцтв, родини заспокояться, маючи певність, що їхні мертвоживі врешті-решт перетворилися на живомертвих, а махвія матиме прибутки зі своєї роботи, Досконале розв’язання, пане міністре, Але воно потребує повної ґарантії, що нікому не закортить проговоритися, Ви, звичайно, маєте рацію, Чи ваш міністр не здався вам, мій дорогенький, відвертим циніком, Аж ніяк, пане міністре, я тільки дивуюся, як швидко ви зуміли все це вибудувати, з такою солідністю, логікою та стрункістю, Досвід і практика, дорогенький, досвід і практика, Я поговорю з керівником секретаріату й перекажу йому ваші інструкції, я певен, що він із завданням успішно впорається, як я вже сказав, ще не було найменшої причини нарікати на нього, Найбільшої, хочу вірити, теж не було, Ні тієї, ні тієї, відповіла вища інстанція, збагнувши нарешті вибагливість дотепу.
