Павел Скоропадский - Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918
4
Дневніки П. П. Скоропадского (далі Дневники) — Т. 1. -Тетрадь І. — С. 3, 1 січня 1919 — 6 травня 1919. Хочу висловити ншру подяку Пані Олені Отт-Скоропадській, наймолодшій дочці гетьмана Павла Скоропадського, за дозвіл використати неопубліковані «Дневники» для наукової мсти.
5
Дневники — T. 2. — Тетрадь 1. — С. 15 (запис датований б травня 1919 p.). Треба зазначити, що в 1919 році Скоропадський користувався поперемінно поняттями «воспоминания», «дневник» і «записки» для окреслення своїх «Спогадів». Л. Малярсвський, який був шефом Пресового бюро у головній квартирі гетьмана Скоропадського, співпрацював із ним певний час в еміграції у Берліні.
6
Інформацію про те, що машинописна копія перших дванадцяти зошитів (тетрадей) першої редакції «Спогадів» П. Скоропадського (тобто ССПР-2) була надрукована на машинці дружиною П. Скоропадського Олсександрою, завдячую Пані Олені Отт-Скоропадській.
7
Дневніки. — T. 1. — Тетрадь 1. — С. 14.
8
Український переклад «Уривка зі 'Споминів' Гетьмана Павла Скоропадського» був перевиданий нещодавно під заголовком «Гетьман Павло Скоропадський. Спомини». — Київ, 1992.
9
Скоропадский П. Мое детство на Украине (див. Додаток цього тому. С. 388).
10
Прикладами такого підходу є: Скляренко Є. М. Боротьба трудящих України проти німецько-австрійських окупантів і гетьманщини. — Київ, 1960; Hunczak Т. The Ukraine under Hctman Pavlo Skoropadskyi // The Ukraine, 1917–1921: Л Study in Revolution. - Cambridge; Mass, 1977. - C. 61–81.
11
ССДР-3.-С. 145.
12
Скоропадський П. Уривок зі «Споминів» Гетьмана П. Скоропадського // Хліборобська Україна. — 1924/1925. — Кн. V. — С. 78.
13
ССДР-3. — С. 245–246 (зокрема, С. 244, 245 про Гренера).
14
ССДР-3. — С. 246. Німецький посол у Києві барон Мумм був одним з найвизначніших професійних дипломатів Рейху. До Першої світової війни викоігував обов'язки представішка вТокіо і Вашингтоні. Фон Бсрхсм був асистентом Мумма в Україні у 1918 році. Коли Мумм пішов у відставку, фон Бсрхсм виконував обов'язки посла від вересня 1918 року.
15
ССДР-3.-С247.
16
ССДР-3.-С. 141.
17
ССДР-3.-С. 146.
18
ССДР-3. — С. 178–179.
19
ССДР-3. — С. 273–282.
20
ССДР-3.-С. 275.
21
ССДР-3. — С. 276.
22
ССДР-3. — С. 206, 239, 241.
23
ССДР-3. — С. 208. Ерцгерцог Вільгельм фон Габсбург (Василь Вишиваний) залишився українофілом до кінця життя, навіть писав вірші українською мовою. Схоплений радянськими розвідувальними органами 1947 (?) року у Відні, помер за підозрілих обставин у київській тюрмі у 1948 (?) році.
24
ССДР-3. — С. 162. Дмитро Дорошенко не згадує застереження німецьких представників про його призначення міністром закордонних справ. Він лише ствердив, що від 20 травня до 2 вересня 1918 року вважався управителем міністерства, а від 2 вересня до 14 листопада 1918 року — міністром закордонних справ. Див.: Дорошенко Д. Історія України 1917–1922 рр. — Т. 2: Українська Гетьманська Держава 1918 р. — Ужгород, 1930; Нью-Йорк, 1954.-С. 148.
25
ССДР-3.-С.51.
26
ССДР-3.-С. 132.
27
ССДР-3. — С. 275.
28
ССДР-3.-С. 103.
29
ССДР-3.-С. 106.
30
ССДР-3. — С. 295.
31
ССДР-З.-С. 304.
32
Процитована фраза невиразно перекреслена Скоропадським у машинописній копії «Спогадів» (ССДР-1. — С. 563/298).
33
ССДР-3. — С. 304. Абзац, який іде за процитованою фразою, тобто «Я находил, что проведение этого нового курса преждевременно, так как понятие о федерации требует двух контрагентов, была же одна Украина, а другого не было, я себе это требование Аитант принял к сведению», невиразно перекреслений Скоропадським у машинописній копії «Спогадів» (ССДР-1. — С. 563/298).
34
Цитую за кн.: Дорошенко Д. Історія України 1917–1923 рр. — Т. 2. — С. 414–415.
35
ССДР-3. — С. 267.
36
ССДР-3. — С. 254.
37
Цитую за кн.: Дорошенко Д. Історія України 1917–1923 рр. — Т. 1: Доба Центральної ради. — Ужгород, 1932; Нью-Йорк, 1954. — С. 168.
38
38 Тексти названих документів надруковані у кн.: Дорошенко Д. Історія України 1917–1923 рр. — Т. 2. — С. 49–53.
39
ССДР-З.-С. 139–140.
40
ССДР-3. — С. 160.
41
ССДР-З.-С. 173–174.
42
ССДР-3. — С. 273.
43
Пріцак О. Рід Скоропадських (Історико-генеальогічна студія) // Останній Гетьман. — Київ, 1993. — С. 191.
44
Дорошенко Д. Історія України. 1917–1923 рр. — Т. 2: Українська гетьманська держава 1918 року. — Ужгород, 1930. — С. 22.
45
Пріцак О. Назв, праця. — С. 186.
46
Дорошенко Д. Єлизавета Іванівна з Скоропадських-Милорадовичів // Хліборобська Україна. — Відень, 1922–1923. -Кн. IV, зб. УІІ/УШ. — С. 284–288.
47
Пріцак О. Назв, праця. — С. 191–192.
48
ЦДІА України. — Ф. 1219. — Оп. 2. — Сир. 1119. — Арк. 16.
49
Горєлов В. Військова діяльність П. П. Скоропадського // Останній Гетьман. — Київ, 1993.-С. 39.
50
Полонська-Василенко II. Історія України. — Київ, 1992. — Т. 2. — С. 474.
51
Борис В. Вільне Козацтво. Ідея узброєного народу в 1917 р. на Україні. — Львів, 1934. — С. 20.
52
