KnigaRead.com/
KnigaRead.com » Фантастика и фэнтези » Научная Фантастика » Сергей Подгорный - Вiдкриття цивiлiзацiї (на украинском языке)

Сергей Подгорный - Вiдкриття цивiлiзацiї (на украинском языке)

На нашем сайте KnigaRead.com Вы можете абсолютно бесплатно читать книгу онлайн Сергей Подгорный, "Вiдкриття цивiлiзацiї (на украинском языке)" бесплатно, без регистрации.
Перейти на страницу:

Проте Чернов усвiдомлював, що наша цивiлiзацiя вже давно обрала собi шлях розвитку й зайшла по ньому так далеко, що про iнший шлях не могло бути й мови. Практично неможливо було об'єднати два шляхи в один...

Усе це вiн чудово розумiв, але... не мiг вiдмовитись од своєї iдеї. I в цьому була його трагедiя - як людини i як вченого, хоча мало хто сприймав її всерйоз.

Спочатку я пробував пояснити її дуже загостреним сприйняттям усiх недоладностей тодiшнього життя. Однак потiм я схилився до думки, що певнiсть Чернова в тому, нiбито лише на основi його iдеї можна створити по-справжньому гармонiйне суспiльство, - важко вимовляв слова Сергєєв, - його одержимiсть iдеєю бiоцивiлiзацiї - не просто од вiдчаю, вiд безсилля iстотно змiнити тодiшнiй невлаштований, непевний свiт, але й вiд певної надiї, що йому, можливо, вдасться створити таку цивiлiзацiю. Нехай не обов'язково на Землi, навiть не в Сонячнiй системi... I тодi я зрозумiв, чому вiн так палко хотiв потрапити в екiпаж "Прогресу-1".

Чернов був з тих, кому вкрай важливо самим здiйснити свої головнi iдеї. Люди його типу стають фанатиками, коли переконуються, що їхнi iдеї вартi фанатизму. Iдея Чернова була цього варта. Вiн хотiв стати прабатьком нової, не схожої на теперiшню земну, цивiлiзацiї.

Ставши капiтаном "Прогресу-1" i дiставши вирiшальне слово при вiдборi в екiпаж, вiн сповна використав це право: на зорелiт узяли тiльки тих, хто був потрiбен йому для здiйснення ретельно виваженого плану.

- Отже, Чернов передав неправильну iнформацiю про Рену? нетерпляче спитав Гришин.

- Нi, правильну. Вiн був настiльки одержимий своєю iдеєю, що, припускаю, мiг би пiти й на обман, але... це йому було нi до чого. Чернов вiдбирав справдi талановитих людей, причому їх цiкавила не тiльки бiологiя. На "Прогресi-1" були й конструктори, й енергетики, i фахiвцi з монтажу складної апаратури. Вiн не хотiв залежати од _випадку_: адже ймовiрнiсть iснування бiля 61 Лебедя планети, такою ж мiрою придатної для життя, як i Земля, майже дорiвнює нулю; вiн з самого початку мав намiр _створити_ цю планету. Коли у мене виник такий здогад, я вагався недовго...

- Але якщо повiдомлення "Прогресу-1" про Рену - правда, то як же їм вдалося за такий нетривалий час створити на нiй бiосферу? знизав плечима Новиков.

- А й справдi! - додав Гришин.

- Ми, дiти технiчної цивiлiзацiї, недооцiнюємо можливостей _життя_. Звiсно, важко уявити машину, спроможну за сто чи двiстi лiт створити з майже безатмосферної планети таку, якою побачив Рену Гришин, тим паче знаючи, що спочатку був лише зорелiт i 52 особи екiпажу... На Землi для цього потрiбно було б десь близько двох мiльярдiв рокiв, а на Ренi - близько двохсот. Теж неймовiрно? Гаразд...

Я вже казав, що Чернову ще до старту вдалося створити кiлька рiзної складностi органiзмiв, яких доти в природi не було. Грубо пояснюючи - вiн брав живi клiтини, записував у їхнiх генах iнформацiю про органiзми, котрi мали з них розвиватися, i створював належнi умови для такого розвитку. Поза всяким сумнiвом, за час польоту до 61 Лебедя йому вдалося повнiстю опанувати можливостi генного програмування. Ви розумiєте, який могутнiй засiб творення опинився в руках екiпажу "Прогресу-1"?

Янов у задумi кивнув головою.

- Живi органiзми розмножуються за сприятливих умов у геометричнiй прогресiї. А коли йдеться про одноклiтинних, то тут темпи розмноження можуть бути просто фантастичними. Вiзьмiмо, наприклад...

- Ближче до сутi, - похмуро докинув Гришин. - Ми не в школi першого ступеня.

- Очевидно, ще пiд час польоту Чернов шляхом генного програмування створив якусь культуру мiкроорганiзмiв, здатних iснувати в умовах Рени, дивовижно швидко розмножуватися й надзвичайно iнтенсивно виробляти кисень з її грунту. На Ренi не було мiкроорганiзмiв-конкурентiв; створенi Черновим, звiсно ж, iдеально пiдiйшли для умов планети, i дуже скоро (я пiдрахував: за рiк з чимось) поверхня планети аж кипiла цими мiкробами, якi качали в атмосферу кисень, азот... одне слово, все необхiдне. Гинучи, вони готували (у прямому й переносному значеннi) грунт для своїх послiдовникiв. Згодом, коли цi мiкроби вже стали непотрiбнi, Чернов мiг знищити їх, створивши, примiром, культуру мiкроорганiзмiв, здатних харчуватися тiльки попередниками... А втiм, це тiльки один з можливих варiантiв. Приблизно так же можна дiстати все, у тому числi й необхiдну кiлькiсть води.

Тi члени екiпажу, що виготовляли складну апаратуру, робили на замовлення бiологiв Чернова спецiальнi iнкубатори, з яких культури мiкроорганiзмiв, потрiбнi для чергового етапу освоєння Рени, розселялись одразу по всiй планетi... Фантазувати на цю тему можна без кiнця-краю...

- Зрозумiло. Це зрозумiло... Але що ж, по-твоєму, являє собою така цивiлiзацiя?

- Справдi?! - пiдтримав капiтана Гришин.

- Ви бачили равликiв, молюскiв, черепах? У них досить мiцнi, красивi й доцiльнi "будинки". До того ж рiзноманiтнi. Думали ви коли-небудь, дивлячись на них, про те, чи обов'язково ми мусимо _будувати_ собi будинки, пiдземнi переходи, виробничi корпуси? Хiба не можна зробити так, щоб вони росли самi, такi, як ми захочемо, але, звiсно, не так поволi, як у черепах i равликiв?

У Чернова, очевидно, все почалося з цiєї "дитячої" думки. "Досить тiльки навчитись управляти життям, i ми ввiйдемо в свiт _неймовiрних_ можливостей". Я знову процитував запис iз його щоденника.

Уявiть собi будiвлi, якi ростуть самi; уявiть, що вам знадобились ЕОМ чи лазер, i ви, не вдаючись до складних технологiчних процесiв, дiстаєте їх, змiнивши генетичний код певної клiтини, хоча б i клiтини вашої шкiри... Уявiть суспiльство людей - повних володарiв живої природи, всього живого на планетi, зодчих усiх нових форм живого. Уявiть собi це, i ви побачите цивiлiзацiю, про яку мрiяв Чернов...

Астронавти мовчки сидiли у своїх крiслах.

- Це великий експеримент, - сказав Сергєєв. - Можливо, найбiльший за всю iсторiю людства.

- А як же розглядати все це з погляду етики?.. - спитав Новиков. - Як йому вдалося схилити на свiй бiк екiпаж?

Сергєєв махнув рукою:

- Iзоляцiя, в якiй вони жили стiльки рокiв, плюс авторитет Чернова, його особиста чарiвнiсть, захоплююча перспектива його iдей... Вiн зумiв залучити їх до своєї роботи, а потiм переконати, що тiльки на Ренi можна здiйснити те, ще поволi стало визначальним змiстом його життя. Мабуть, йому довелося говорити, що наука потребує жертв, що тiльки штучнi бiосистеми, поставленi на службу людинi, спроможнi повнiстю звiльнити її для iнтелектуальної працi, творчостi, пiзнання. Все, очевидно, було так...

- Очевидно, - згодився Старцев.

Вiн повiльно пiдвiвся i став бiля стелажiв з мiкрофiльмами, схрестивши на грудях руки.

- Нам доведеться довго з'ясовувати все це з Центром, - Старцев усмiхнувся. - Сподiваюсь, Олега з корабля не спишуть.

- Я теж так гадаю, - сказав капiтан. - У нього просто не було iншого виходу. Iнодi буває доцiльнiшим поставити перед готовим фактом, нiж доводити реальнiсть цього факту.

Перейти на страницу:
Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*