KnigaRead.com/
KnigaRead.com » Фантастика и фэнтези » Научная Фантастика » Сергей Подгорный - Вiдкриття цивiлiзацiї (на украинском языке)

Сергей Подгорный - Вiдкриття цивiлiзацiї (на украинском языке)

На нашем сайте KnigaRead.com Вы можете абсолютно бесплатно читать книгу онлайн "Сергей Подгорный - Вiдкриття цивiлiзацiї (на украинском языке)". Жанр: Научная Фантастика издательство неизвестно, год неизвестен.
Перейти на страницу:

"Зорелiт "Прогрес-1" Спiвдружностi країн соцiалiзму стартував з довколоземної орбiти 22 лютого 20... року... Зорелiт "Прогрес-1", екiпаж 52 особи... (далi наводилися технiчнi й льотнi характеристики корабля) в намiчений термiн благополучно досяг мети й розпочав дослiдження 61 Лебедя та її планетної системи. Iнформацiя передавалась на Землю.

...травня ...року Центр дослiдження космiчного простору отримав повiдомлення, що зорелiт, вичерпавши намiчену програму, повертається на Землю. Ще через п'ять мiсяцiв, коли "Прогрес-1" за всiма розрахунками уже мав бути за межами планетної системи 61 Лебедя, його капiтан, Вiктор Чернов, почав повiдомляти про раптовi неполадки в системi маршового двигуна. Передача урвалась тодi на пiвсловi. Зорелiт "Прогрес-1", не повернувся на Землю. Про його долю та долю його екiпажу бiльше нiчого не вiдомо".

- Вiктор Чернов... - пiсля паузи, щось пригадуючи, протяжне проказав Гришин.

- Вiн був свiтилом у квантовiй бiологiї, одним з найталановитiших бiологiв свого часу, - флегматичне пояснив Сергєєв. - Його, вiдверто кажучи, i в космос не хотiли вiдпускати. Але, як я вичитав у не згадаю вже чиїх мемуарах, вiн мав, окрiм iншого, ще й неабияку настiйливiсть, феноменальне вмiння переконувати... I все ж, чи ми будемо сьогоднi обiдати?

Автоматика тримала конвертори в заданому режимi, "Лотос-6", зменшуючи швидкiсть, i далi мчав у просторi. На оглядовому екранi планетна система Лебедя давно мала вигляд найяскравiшої зiрки. На неї вже неможливо було дивитися, не ввiмкнувши свiтлофiльтри.

Пiсля обiду екiпаж зорельоту залишився в кают-компанiї: треба кiлька годин побути разом - погомонiти, пограти в шахи, послухати музику, одне слово, притертися пiсля анабiозу й розважитись перед буденною роботою.

Новиков i Сергєєв узялися обстежити кароднi замки, Янов iз Старцевим на головному пультi перевiряли роботу ЕОМ управлiння й усiх її допомiжних систем. Гришин, якого iнформацiя про "Прогрес-1" спантеличила, попросив дозволу перевiрити якийсь там його здогад i помчав лiфтом у лабораторiї.

- Спiвчуваю хлопцевi, - мовив задумливо Старцев, другою професiєю якого була космiчна психологiя.

- Ти про що? - мовби знiчев'я спитав Янов, натискаючи в давно завченiй послiдовностi клавiшi на головному пультi.

- Вiн прагне вiдкриття, а йому фатально не щастить... Ти помiтив, як вiн ухопився за припущення про зовнiшнiй фактор?

Янов кивнув.

- Це тiльки початок; вiн до самого повернення на базу закидатиме нас грандiозними гiпотезами при найменшiй нагодi.

- Гм... - мугикнув Янов.

Йому раптом захотiлося спитати: "А чи не занадто нудно - знати все ось так, наперед?" Однак вiн глянув на Старцева, старанно схиленого над зоряним атласом, i... не спитав.

Старцев мав рацiю: перед вечерею Гришин увiйшов до кают-компанiї з загадковим виразом на обличчi. Видно було, що вiн у душi торжествує, проте до часу стримує себе.

- Щось прояснилось iз замками?

- Нiчого певного, капiтане, - вiдказав Новиков, на обличчi якого вiдбилася втома.

- Нiчого певного, - розтягуючи слова, пiдтвердив Сергєєв. - Але все ж я думаю, що тут вина не "зовнiшнього фактора", а монтажникiв на Землi, якi складали цi замки. Кiлька непомiчених мiкродефектiв у форекторних перемичках - i ось наслiдок. При монтуваннi перших зорельотiв таке навряд чи могло статись, а тепер, коли їх роблять десятками в рiк...

- Ти все сказав? - нетерпляче спитав Гришин.

- Так.

- Тодi я теж хочу сказати. Ще слухаючи про "Прогрес-1", я подумав, що повертатися вiн мав би по траєкторiї, дуже близькiй до нашої. Його льотнi характеристики вiдомi. Я зробив елементарнi пiдрахунки... i ось! - Гришин швидким рухом дiстав з кишенi комбiнезона котушку стрiчки, вкритої цифрами, математичними символами, i поклав на столик перед Старцевим i Яновим.

Капiтан i штурман одночасно потяглися до стрiчки, обмiнявшись тiльки їм двом зрозумiлими поглядами. Новиков i Сергєєв теж схилились над стрiчкою.

- Однак i до 61 Лебедя "Прогрес-1" летiв через цю ж область... - мовби подумав уголос Старцев, - а нiчого схожого з ним не сталося...

Гришин хотiв щось йому заперечити, але в останню мить стримався.

- Це не спростовує гiпотезу Гришина! - жваво заперечив Старцеву Новиков. - По-твоєму, Iкс-фактор має сталу iнтенсивнiсть. Нам про нього нiчого невiдомо, однак пiсля того, що повiдомив Гришин, ми не тiльки можемо, а просто мусимо припустити його iснування.

- Я пропоную, - рiшуче сказав Гришин, - змiнити курс "Лотоса". Так, змiнити! Замiсть того щоб летiли до Рени, ми повиннi вернутися й спробувати з'ясувати природу цього явища. Що нам робити бiля планетки, давно вивченої й настiльки нецiкавої, що нi в кого не виникло бажання злiтати до неї вдруге?

- Правильно! - пiдтримав його Новиков. - Толя має рацiю.

Янов i Сергєєв дивились на них зацiкавлено, а штурман ледь помiтно усмiхнувся i, як завжди коректно, сказав:

- Що ж, коли припустити iснування Iкс-фактора, то правда на боцi Гришина i ми мали б зробити так, як вiн пропонує. Проте ви чудово знаєте, що в нашому становищi Центр дозволу на це нам не дасть: надто ймовiрно, що маса зорельоту перетвориться в енергiю одразу ж, як тiльки вiдмовлять конвертори й анiгiляцiя стане некерованою. Адже в Центрi зрозумiють, що ми змушенi форсувати пошкоджений маршовий двигун - iнакше наш зворотний полiт затягнеться дуже надовго i втратить сенс.

- Центром ти просто прикриваєш страх ризику! - зопалу мовив Гришин. - Ми ж можемо якийсь час нiчого в Центр не повiдомляти! Так! Заради вiдкриття, такого вiдкриття варто поступитися деякими з прийнятих умовностей, навiть законiв, якщо ваша ласка. Згадайте хоча б зорелiт "Старк"...

- Нi, - Янов вимовив це тихо, але так твердо, що Гришин збагнув: умовляти марно.

- Нi, - повторив Янов, - не треба гарячкувати.

- Я й справдi погарячкував, - насилу проказав пiсля деякої паузи Гришин.

Старцев заховав у кишеню стрiчку з розрахунками.

- Навiщо? - здивовано спитав Новиков.

- Перевiрю на дозвiллi. Може, Анатолiй узяв неправильнi вихiднi данi. Хiба це виключено? - вiдповiв Старцев.

Янов полишив кают-компанiю, аби передати в Центр гiпотезу Гришина. Як вiн того й сподiвався, на Землi її сприйняли з великим зацiкавленням.

Вимкнувши передавач, капiтан зостався сидiти в крiслi: йому не йшли з гадки слова, кинутi зопалу Гришиним: "Ми ж можемо нiчого в Центр не повiдомляти!" Не повiдомляти нiчого в Центр. _Можемо_нiчого_не_повiдомляти_...

Вiн здригнувся вiд доторку чиєїсь руки до його плеча i рвучко обернувся; бiля крiсла стояв Старцев.

- Що? - пiдвiвши на нього погляд, насторожився Янов.

- Пригадай, коли ти лишився на головному пультi, я подався пiдлагодити 3218-Е блок...

- То що?

- Це поряд з камерою анабiозу. Я швидко впорався з роботою.

Янов усе ще нiчого не мiг збагнути.

- Так от, - вiв далi Старцев, - коли я випадково глянув на лiчильник переходу в стан анабiозу й виходу з нього, то несподiвано побачив, що вiн показує число "дванадцять". Розумiєш - _дванадцять_, а там мало бути "десять"... Тепер тобi ясно, чого менi заманулось перевiрити розрахунки Гришина?

Перейти на страницу:
Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*