Юрий Ячейкин - Бiблiйнi пригоди на небi i на землi (на украинском языке)
тхнiй патрон, що стоуть над усiма, ходить в божеському ранзi. Iм'я його - Всевишнiй.
Ось чому ми так поспiшали до шинку. Нарештi вiдкрисмо досi не розгадану нами тасмницю! Пiдстави для таких сподiвань були грунтовнi: шинок тут вiдiграс функцiу iнформацiйного центру. А Великий Ог (мало того, що вiн сам янгольського походження) у цьому центрi сидить безвилазно! Та нас чекало чергове прикре розчарування.
Ледве ми побачили Великого Ога, як енциклопедист Кi Бер одразу науково визначив його мiсце в класифiкацiйнiй системi:
- Тваринний вид - викопний п'янтозавр, пiдвид - гiгантопияк.
З одного погляду було ясно: на грунтi хронiчного алкоголiзму у Великого Ога розвинулася так звана "слонова хвороба", яку науковцi називають бiльш прозаучно "гiгантизмом суглобiв".
- Навiщо вам це чудисько? - запитали ми шинкаря.
- Для реклами, - вiдповiв той. - А реклама, щоб ви знали, рушiй торгiвлi! От ви - ледь прочули про Ога, як одразу прибiгли до мене у шинок. Аж захекалися...
Що й казати, шинкар мав цiлковиту рацiю!
3. КНИГА МIСЦЕВОГО IНТЕЛЕКТУАЛА
Засмученi, ми нi з чим повернулися на Диско-Лiт.
- Так, проблема виявилася дуже складною для розв'язання, - замислено мовив Циркуль Кут, коли вислухав наш невтiшний звiт.
- Що ж тепер робити? - розгублено заклiпала блакитними очима, що уй вельми личило (я аж замилувався), Кра Суня.
- Що нам робити? - перепитав Циркуль Кут i з притаманною йому мудрiстю виголосив: - Наполегливо долати тимчасовi труднощi!
- А як? - дiловито запитав я, готовий до нових всесвiтньо-iсторичних звитяг у встановленнi контакту мiж двома космiчними цивiлiзацiями.
- Слiд розшукати мiсцевого iнтелектуала, - вiдповiв супернавiгатор.
- Ха-ха-ха! - науково прокоментував його зухвалий намiр Кi Бер в регiстрi iржаво-саркастичних модуляцiй.
- Де ж ми шукатимемо цього унiкума? - спалахнула нiжним рум'янцем ентузiазму (я аж вдруге замилувався) Кра Суня.
- Здасться, я його вже намацав, - iнтригуюче мовив Циркуль Кут.
- Невже? - дружно вигукнули ми усi трос в один голос.
- А ось послухайте, - запропонував Циркуль Кут. Вiн натиснув на пультi кнопку, що з'сднувала з iнформбюро Диско-Теки, i попрохав:
- Будь ласка, дайте уривок, який я вам замовив.
З гучномовця залунав зразково вiдрегульований баритон без шморгання та астматичних хрипiв:
"Оскiльки значно збiльшилася кiлькiсть людей, то з'явилися серед них дуже гарнi дiвчата. I найбiльш яснолицi янголи покохали ух, внаслiдок чого ступили на шлях збочень. I надихнулися вони, i мовили:
- Пiдемо на Землю i оберемо собi жiнок помiж найчарiвнiшими дочками людськими".
- Як це романтично! - зiтхнула Кра Суня i млосно зашарiлася (я аж втретс замилувався).
А баритон не вгавав:
"Тодi Семiазас, якого Всевишнiй поставив князювати над найблискучiшими янголами, мовив ум:
- Цей намiр прекрасний, але я побоююсь, що ви не наважитесь здiйснити його. Доведеться менi самому народити дiтей вiд чарiвних дочок людських.
Та всi заприсяглися:
- Дасмо слово здiйснити наш намiр! I хай буде проклятий той, хто його порушить.
I посдналися вони присягою. I було ух двiстi душ попервах. I трапилося це в той час, коли жив Iаред, батько рноха.
I подалися вони з небес разом i зiйшли на гору Хермонську, гору присяг. I ось iмена двадцяти найзатятiших помiж ними: Семiазас, Атаркуф, Арасiел, Хобабiел, Хорамам, Рамiел, Сампсiх, Закiнел, Балкiел, Азакiел, Фармар, Амарiел, Анагемас, Фаузаум, Самiел, Сарiнас, Евмiел, Тирiел, Юмiел, Сарiел. Вони та iншi, i багато хто ще узяли жiнок в дружини в роцi 1170-му по сотворiнню свiту. I вiд шлюбiв цих народились велетнi...".
- Ах, як це зворушливо! - зiтхала i млiла Кра Суня, а я нею невтомно милувався.
- Що це? - запитав сухар Кi Бер.
- Книга мiсцевого iнтелектуала рноха, - пояснив Циркуль Кут.
- Хiба такий iснус насправдi? - здивувався я.
- Ось це я й доручаю вам з'ясувати, - мовив генiальний супернавiгатор.
- Докладемо всiх зусиль! - щиро зобов'язалися ми в один голос.
4. НАДIт I СУМНIВИ
Для нас не становило жодних труднощiв з'ясувати, що сдиний придатний нам рнох очолюс поважну установу з дикою назвою "Головблажзабез". Наш корабельний синтетичний Мо-Зок без особливих труднощiв розшифрував уу як "головну парафiю по забезпеченню блаженством".
Але чи вiн i с той дотепний iнтелектуал, якого намацав генiальний Циркуль Кут?
Чи насправдi саме вiн написав гостросюжетний апокриф про iнтимнi пригоди янголiв на Землi?
Бо чи до лиця солiдному патрiарховi найвищого чину вдаватися до фривольних i сумнiвних лiтературних вправ?
Щось тут не те...
Однак нас окрилювало надiсю пряме посилання в рукописi на Iареда, батька Автора. А наш рнох з "Головблажзабезу" i був сином того Iареда. Я наголошую на цiй обставинi тому, що мався ще один рнох - син карного злочинця Кауна.
Родовiд блажзабезiвського рноха поки що в iсторiу нiчим не уславився. Тут, на Землi, щоб понiжитись у променях слави, треба або вибити когось, або вчинити щось вкрай аморальне, або верзти такi дурницi, якi б всiх навiки вразили свосю непрохiдною глупотою. I тодi, о диво, це старанно занотовусться до мiсцевого часопису - Бiблiу.
Примiром, узяти рiд Кауна, первiстка прабатькiв Адама i рви. Нащадкiв у нього вже досить багато: рнох, Iрад, Мехiаель, Мафусал, Ламах, вiд якого на сьогоднi сущi сини Iавал, Iувал, Тувалкаун та дочка Ноема. А зажили гучноу слави з усього цього генеалогiчного древа лише двос - Каун. та Ламах.
З Кауном все ясно: вiн прирiзав, мов баранця, рiдного брата Авеля. А от з Ламахом - складнiше.
Ламах примудрився уславитися подвiйно - аморальнiстю i дурiстю. Вiн укладався спати одразу з двома дружинами - Адою та Цiллею. Вiд кожноу мав по двос дiтей. А молов таке, що вуха в'янули!..
- Жони Ламаховi.! - якось заволав вiн, що й занотовано в Бiблiу. Уважте слова моу: я вбив мужа i згубив отрока! Якщо за Кауна вiдплата буде всемеро, то за Ламаха в сiмдесят разiв всемеро.
- Фi, як огидно! - з такою гидливою вiдразою закопилила рожевi губки Кра Суня, що я аж замилувався.
- Паталогiчний потяг до злочину, - поставив непомильний науковий дiагноз далекий вiд емоцiй Кi Бер.
Рiд же рноха йде вiд третього сина Адама та рви, якого нiхто вже й не пам'ятас, бо за ним нема нiякого злочину. Хоч i важко було, та дiзналися його звали Сiф. Так само поглинула плебейська безвiсть його нащадкiв рноса, Каунана, Малелеула та Iареда. Аристократизм без пролиття кровi неможливий.
I от що найдивнiше: обидва роди живi i досi у повному складi, починаючи вiд Кауна i Сiфа, яким минуло вже понад дев'ять сотень рокiв. Правда, синтетичний Мо-Зок радить скорочувати вiк патрiархiв у десять разiв. А набавляють вони собi рокiв, щоб зажити бiльшоу суспiльноу ваги як люди з багатющим життсвим досвiдом. Знову ж таки - це допомагас керувати. Недарма головна настанова всiх без виняткiв iнструкцiй складасться з двох слiв:
- Слухайся старших!
5. ЧИСТИЛИЩЕ ПЕРЕД СВЯТ-МIСЦЕМ
Головна кумирня по забезпеченню блаженством своуми архiтектурними особливостями нагадувала канцелярську мегатумбу. З деяким хвилюванням ми переступили уу порiг: це була перша установа на дивнiй планетi, яку ми наважились вiдвiдати.
У прийомному чистилищi стояв крижаний холод i мертва тиша, хоч вздовж стiни нерухомо стояла досить довгенька черга. З облич закам'янiлих вiдвiдувачiв ясно читалося, що всi вони - великомученики.
Стiна перед ухнiми очима була шикарно орнаментована промовистими штампами на всi випадки службового життя:
ЗАЙДIТЬ ЗАВТРА!
РЕМОНТ!
ЗАЧИНЕНО НА ПЕРЕОБЛIК!
ЙДЕ НАРАДА!
ПРИЙОМУ НЕМА I НЕ БУДЕ!
ПЛЮВАТИ ЗАБОРОНЕНО!
Подейкують, що одного разу щось наплутали i табличку "Зачинено на переоблiк" почепили на громадську вбиральню. Але це трапилося в iншiй спархiу i до мосу космiчноу оповiдки нiякого стосунку не мас.
Гарненька жриця гадючим поглядом гiпнотизувала чергу великомученикiв. Не маю сумнiву, що якби в цьому чистилищi з'явився гiгантопiтек, вона б вмить перетворила його в занюханого пiгмея. Та на мене, що пройшов спецiальний психотерапевтичний гарт, уу моторошнi чари не дiяли.
- Абра кадабра! - ввiчливо сказав я.
Та не встиг робот-тлумач перекласти на людську мову мос альдебаранське привiтання, як зi жрицею сталася дивовижна метаморфоза.
Дiвчина легко пiднялася з-за столу, привiтно посмiхнулася i привселюдно сотворила чудо: вiдчинила дверi до святоу святих - особистоу кумирнi патрiарха найвищого чину.
Великомученики остовпiли.
- Пане рнох, - нiжно проворкотiла ця спритна особа, - до вас iншомовна делегацiя...
- Хай заходять!
- Прошу! - усмiхнене мовила вона i зачинила за нашими спинами дверi.
6. ПIД ПЕРСОНАЛЬНИМ НIМБОМ
Патрiарх рнох нiжився пiд ласкавими променями персонального нiмбу, явно розрахованого на iсрархiчний вирiст його носiя. Зараз нiмб був патрiарховi не за розмiром. Пiд ним вмiстилося б з пiвдюжини таких носiув, як рнох, але самого патрiарха це, очевидно, анiтрохи не турбувало, а навпаки тiшило.
Трiйко штатних лакуз курили свосму владицi густий фiмiам. На вилогах хитонiв були написанi iмена кожного з них - Гог, Магог i Демагог.
