knigaread.com/
KnigaRead.com » Детективы и Триллеры » Детектив » Владимир Кашин - День народження (на украинском языке)

Владимир Кашин - День народження (на украинском языке)

На нашем сайте Вы можете абсолютно бесплатно читать книгу "Владимир Кашин - День народження (на украинском языке)" онлайн. Жанр: Детектив издательство неизвестно, год неизвестен. На сайте knigaread.com Вы можете онлайн читать полную версию книги без регистрации и sms. В случае необходимости, Вы так же можете ознакомиться с содержанием, описанием, предисловием о произведении.
Название:
День народження (на украинском языке)
Издательство:
неизвестно
ISBN:
нет данных
Год:
неизвестен
Дата добавления:
6 февраль 2019
Количество просмотров:
62
Читать онлайн
Владимир Кашин - День народження (на украинском языке)
Вы автор?
Жалоба
Все книги на сайте размещаются его пользователями. Приносим свои глубочайшие извинения, если Ваша книга была опубликована без Вашего на то согласия.
Напишите нам, и мы в срочном порядке примем меры.

Владимир Кашин - День народження (на украинском языке) краткое содержание

Владимир Кашин - День народження (на украинском языке) - автор Владимир Кашин, на сайте knigaread.com Вы можете бесплатно читать книгу онлайн. Так же Вы можете ознакомится с описанием, кратким содержанием.

День народження (на украинском языке) читать онлайн бесплатно

День народження (на украинском языке) - читать книгу онлайн бесплатно, автор Владимир Кашин
Назад 1 2 3 4 5 ... 11 Вперед
Перейти на страницу:

Кашин Владимир Леонидович

День народження (на украинском языке)

Володимир Леонiдович КАШИН

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ

Драма

Дiйовi особи

_Денис Веприк_, 23 роки, червонодеревник

_Еврика_ (Костя Тригуб), 27 рокiв

_Магнiтофон_ (Володя Хмара), 23 роки

_Геннадiй Бакланов_, 26 рокiв

_Санько-Чорний_, 19 рокiв - двоюрiднi

_Санько-Бiлий_, 16 рокiв / брати

_Єдиний_, 22 роки

_Таня_, 19 рокiв - студентка

_Лада_, 18 рокiв - демонстрантка Будинку моделей

_Майя_, 25 рокiв

_Медсестра_, лiтня жiнка

_Мати Санька-Бiлого_, 37 рокiв

_Слiдчий_, лiтнiй чоловiк

_Мiлiцiонер_ ______________________________________________________________________

Пролог

Розмовляють _Таня_ i _медсестра_ у бiлому халатi.

_Таня._ Я про того питаю, що пiдiбрали бiля танцмайданчика в суботу...

_Медсестра._ Ти йому хто будеш?

_Таня._ Нiхто. Просто билися на моїх очах...

_Медсестра._ Його вже немає. Сьогоднi помер.

_Таня._ Боже мiй!

_Медсестра._ Ножем зачепили печiнку... А не знаєш, хто його так?

_Таня_ (механiчно повторює). Ножем?..

_Медсестра._ I нiж той знайшли бiля танцмайданчика. Кажуть, з дерев'яною ручкою, рiзьбленою...

_Таня_ (скрикує). Рiзьбленою?! (Розгублено). Нi, нi... не може бути!

_Медсестра._ Почекай, серденько. Тут слiдчий прийшов... Я зараз покличу, розкажеш йому, що знаєш... (Йде).

_Таня_ (до себе). Нi-i-i... Нi! (Бiжить у протилежний бiк).

Подiя перша

Бачимо добре умебльовану кiмнату. Меблi - кустарнi, рiзьбленi. У кутку величезний диктовий макет стародавнього бога вина i веселощiв Бахуса. Ледь задрапiрований у плащ, у сандалiях на босу ногу, з величезним животом-барилом, в оточеннi виноградної лози, вiн шкiрить зуби у хмiльнiй посмiшцi. Пiд макетом - велика свiчка.

Над дверима кiмнати на всю стiну висить плакат: "*НЕ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ*". Посерединi - овальний стiл, заставлений тарiлками i пляшками, на ньому - букет квiтiв. Над диваном - полiрована дощечка з великою яскраво-зеленою кнопкою, поряд табель-календар. У кутку тумбочка з телефоном. На стiнi - шкiряний ремiнь з набором рiзьбярських ножiв, встромлених у пази. Пiд стiною - розкладачка.

В кiмнату входить, мугикаючи арiю Тореадора, _Денис Веприк_ з тарiлкою вишень у руках. Вiн їсть вишнi i крiзь вiдчинене вiкно стрiляє кiсточками у перехожих.

_Денис_ (весело звискуючи, вiдхиляється вiд вiкна). Ола-ла! (Знову подається до вiкна i стрiляє). За молоком. (Стрiляє). Єсть! (Регоче). Прекрасна незнайомко, це марсiяни лапшу з неба кидають... (Вiдходить вiд вiкна, ставить тарiлку на стiл, роззирається). Через сорок хвилин я з'явлюся на бiлий свiт, а їх iще нiкого немає. Починати життя самотником?! Бр-р!.. (Бере з шафи будильник i накручує пружину). Рiвно о сьомiй продзвенить сигнал, що двадцять три роки тому народився майбутнiй червонодеревець Денис Веприк. (Ставить будильник на поличку. Сердито). Але чого вони не йдуть?! Найбiльш нудна справа чекати своєї появи на свiт. Попрацювати хiба?.. Нi, мабуть... (Бере з тарiлки жменю вишень, їсть їх i знову стрiляє кiсточками у вiкно). I-є-є-х! (Стрiляє. Ображено). А ця навiть не обернулася...

У передпокої лунає дзвiнок.

Нарештi! (Натискає зелену кнопку над диваном). Прошу, прошу витирайте калошу. (Набирає кумедної пози.)

Входить _Геннадiй._

_Геннадiй._ Добридень.

_Денис._ Привiт! (Набирає звичайної пози). Вам кого?

_Геннадiй._ Вас, Денисе Андрiйовичу.

_Денис_ (вглядаючись, розгублено-радiсно). Ти?! Це ти?! Хо! Протрiть мої очi! (Кидається обiймати гостя). Ах ти, Генко! Куряча ти лапа!.. А я думав, пропала людина у просторах Сибiру! Стiльки рокiв!.. Значить, отямився i повернувся у цивiлiзований свiт... I пам'ятаєш, що у мене сьогоднi день народження! От що таке друг дитинства! (Оглядає Геннадiя з усiх бокiв). Ану повернися, синку!

_Геннадiй._ День народження?! Гм... Про день народження, правду сказати, не пам'ятав. Взагалi, я до тебе в iншiй справi...

_Денис._ Нiяких справ! Сьогоднi день народження - i все! Ну то як ти? На старiй квартирi живеш?

_Геннадiй._ Поки що на старiй.

_Денис._ Зараз прийдуть хлопцi. I дiвчата. Якусь чудачку i для тебе придумаємо.

_Геннадiй._ Для мене не треба придумувати.

_Денис._ Сам звик свої справи влаштовувати, знаю тебе, знаю. Ну, розказуй, як жив, що робив?..

_Геннадiй._ Працював на трасi. Труби пiдвозив. Учився... Усього було: i труд, i романтика, i пригоди...

_Денис._ А ми тут дерево стружемо. Вiкна робимо. План женемо. Нудьга. От тiльки вдома розважую душу... (Обводить жестом кiмнату). Усе своїми руками.

_Геннадiй_ (показуючи на дерев'яного Бахуса). I цього громадянина?

_Денис._ Це - Бахус. Бог вина... Звичайно, i його. Єдиний, правда, допомiг. Ескiз намалював.

_Геннадiй._ Єдиний? Це хто - художник?

_Денис._ Трохи малює. Єдиний вiн у своєї Олi. Вона його так назвала... Ну та прийде, якщо повернувся з вiдрядження, - побачиш... Зараз тут усi будуть. Повний комплект.

_Геннадiй_ (показуючи на Бахуса). Значить, це тепер твiй бог? А храм - забiгайлiвка?

_Денис._ Нi, ми вдома гуляємо. Мої друзi люблять гарну обстановку... А в тебе хiба немає свого бога?

_Геннадiй._ Тiльки заповiдi.

_Денис._ Правила дорожнього руху?

_Геннадiй._ Розкажу потiм... (Показує на великий табель-календар на стiнi). А це що?

_Денис._ Календар.

_Геннадiй._ Барвистий! Буднi теж червонi...

_Денис._ Червонi. Це коли вiдзначаємо якусь дату, подiю внутрiшнього масштабу.

_Геннадiй._ Ну от минулий четвер?

_Денис._ Я одержав премiальнi.

_Геннадiй._ А ось це?

_Денис._ Дай пригадаю... Здається, Лада дiстала французький парик. Нi, це коли Маг, - є такий славний хлопець - любитель музики, ми його Магнiтофоном називаємо, - вимiняв японський транзистор "Сонi"... А це... здається, лев заричав у нашому зоопарку... чи з нагоди дощу... У такi днi збираємося експромтом, i дата зафарбовується... А сьогоднi, навпаки, - все заздалегiдь пiдготовано. Стiл, як бачиш, уже накрито.

_Геннадiй_ (iронiчно). Щось багатенько у тебе таких визначних дат.

_Денис_ (показує на Бахуса). Старий дуже злиться, коли довго не приносимо йому жертви. (Раптом). Ой!

_Геннадiй._ Що таке?

_Денис._ Є у мене один приятель. Костянтин. Начитаний. Ми його Еврикою називаємо... Але - мурло. Цивiлiзоване мурло - тюльку жере. З головками i хвостами. Найкраща для нього закусь. Як я забув! Пробач, Гено, ми ще наговоримося. Я миттю. Гастроном навпроти. Почуєш дзвiнок, тисни на кнопку (показує на кнопку на дошцi) - автоматика. Дверi самi вiдчиняться... Я зараз. (Вибiгає).

_Геннадiй_ (роззирається у кiмнатi, пiдходить до телефону, набирає номер). Прокуратура? Менi Гаркушу... Андрiй? Це - Геннадiй. Я на квартирi у Дениса... Так. Як чого?.. Вони всi тут будуть... Вбивця теж... Можливо, i нова його жертва... Ну гаразд, гаразд... Обiцяю... Слово честi! (Кладе трубку).

Дзвiнок у передпокої. Геннадiй натискає кнопку на дошцi. Входить _Еврика_ з пляшкою в руках.

_Еврика_ (вглядаючись у незнайомого). Де господар?

_Геннадiй._ Вийшов.

_Еврика._ А ви хто будете?

_Геннадiй._ Ну, як вам сказати... Сусiда Веприкiв, однокашник.

_Еврика._ Не чув про таких.

_Геннадiй._ Це було давно, на старiй квартирi.

_Еврика._ Так де все-таки Денис?

_Геннадiй._ Побiг за тюлькою для якогось, сказав, мурла.

_Еврика._ Слiд було б розбити цю пляшку об його голову. (Ставить пляшку на стiл). Щороку виловлюють тисячi тонн тюльки. А цей нездара не може запастися ста грамами.

Чути дзвiнок у передпокої. Геннадiй натискає на кнопку. Входить _Магнiтофон._ У нього в однiй руцi магнiтофон, який вiн вмикає на порозi (чути урочистий марш), у другiй - загорнута в газету пляшка.

_Магнiтофон._ Привiт! (Вимикає магнiтофон, розгортає газету i ставить пляшку на стiл). А де Денис, на кухнi?

_Еврика._ Зараз прийде.

_Магнiтофон._ Ну що ж, послухаємо поки що Харiсона. (Знову вмикає магнiтофон, влаштовується у крiслi, заплющує очi i слухає музику).

Дзвiнок у передпокої. Геннадiй натискає на кнопку. Вбiгає _Денис._

_Денис._ Ух! Ви вже тут? (Кладе на стiл кульочок з тюлькою). Познайомилися? Це - Ген, можна сказати - друг дитинства. Оригiнал! Один з тих, котрi їздять за пiснями не в Москву, а до Сибiру... (До Геннадiя). А це - мої теперiшнi друзi. Еврика - енциклопедист, але iнодi - скептик i пан Магнiтофон - жертва музики... Так хотiв створити свiй оркестр, що цiєю справою довелося займатися i карному розшуку... Хлопцi правильнi. Познайомишся - сам розберешся.

_Магнiтофон._ Реклама - ворог людини. Краще тримай презент. (Кидає Денису запальничку).

_Еврика_ (пiдходить до Дениса, бере в нього запальничку). Не наша... Мейд iн... Газова. Фiрмова рiч. (Запалює. До Магнiтофона). З якого неба впала?

_Магнiтофон._ Заспокойся. Твоїй монополiї не загрожує. Брат з гастролей привiз.

_Еврика_ (повертаючи запальничку). Тему вичерпано... А вiд мене, Денисе, маєш iталiйську краватку. Вiдриваю з м'ясом. (Витягає з кишенi величезну модну краватку). Носи до гроба.

_Магнiтофон._ З нею нi в який гроб не влiзеш.

_Денис._ Давай. У господарствi одинокої людини усе згодиться.

_Геннадiй_ (до Дениса). А де твоя бабуся Нюра?

_Денис_ (сумно). Минулого року... Старенька була... Тепер живу один.

Назад 1 2 3 4 5 ... 11 Вперед
Перейти на страницу:

Владимир Кашин читать все книги автора по порядку

Владимир Кашин - на сайте онлайн книг knigaread.com Вы можете читать полные версии книг автора в одном месте.


День народження (на украинском языке) отзывы

Отзывы читателей о книге День народження (на украинском языке), автор: Владимир Кашин. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.


Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор knigaread.com


Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*