KnigaRead.com/
KnigaRead.com » Компьютеры и Интернет » Программирование » М. Сидоров - ВСТУП ДО ІНЖЕНЕРІЇ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

М. Сидоров - ВСТУП ДО ІНЖЕНЕРІЇ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

На нашем сайте KnigaRead.com Вы можете абсолютно бесплатно читать книгу онлайн "М. Сидоров - ВСТУП ДО ІНЖЕНЕРІЇ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ". Жанр: Программирование издательство неизвестно, год неизвестен.
Перейти на страницу:

Повторюваний рівень - організація використовує проектний менеджмент і управління, документуючи процеси в різних аспектах програмного проекту. Метрики застосовуються, щоб прослідкувати прогрес у виконанні проекту та ідентифікувати проблеми. Передбачається, що організація може повторювати проекти. На цьому рівні розглядаються такі області ключових процесів:

- управління вимогами - спрямовано так: на управління змінами у вимогах шляхом реалізації відповідних планів і дій;

- планування проекту - зорієнтовано на оцінювання і планування проекту;

- стеження і контроль проекту - результати виконання проекту повніші бути описані і внесені до планів проекту. Якщо мають міс­це відхилення, то вони мають бути виправлені;

- управління субпідрядниками - забезпечує керування і регулювання відносин з субпідрядниками;

- гарантування якості - забезпечує аудит і контроль якості, особлива увага приділяється застосуванню стандартів;

- управління конфігурацією програмного забезпечення - продукти фаз життєвого циклу контролюються за допомогою плану управління конфігурацією. Ідентифікуються процедури необхідних змін,

Визначуваний рівень - організація використовує стандартний документований процес для розробки і супроводу програмного забезпечення. Він може налаштовуватися на конкретні проекти, створюються групи для координації процесів. На цьому рівні розглядаються такі області ключових процесів:

- організація процесу - створюються групи для координації про­цесів розробки і дій, спрямованих на підвищення їх ефективності;

- визначення процесу - організація розробляє стандартний про­цес і організовує збір та аналіз інформації, пов'язаної з використанням стандартного процесу для окремих проектів;

- навчальні програми - організація повинна мати цілі, плани і програми з навчання персоналу для реалізації проектів на третьому рівні;

- управління інтеграцією - організація забезпечує вибір і налаштування процесів для конкретного проекту зі стандартного процесу;

- інженерія продуктів - організація визначає інструменти і методи для виконання процесів фаз життєвого циклу, пов'язаних з аналізом і проектуванням, кодуванням, тестуванням, документу­ванням;

- міжгрупова координація - дії груп, які координують процеси розробки, повинні ідентифікуватися, відстежуватися, а проблеми, що витікають, - вирішуватися;

- експертні оцінки - використовуються експертні оцінки для ідентифікації дефектів, що мають місце в продуктах.

Керований рівень - організація використовує збирані метрики для прогнозу і управління якістю продукту.

- На цьому рівні розглядаються такі області ключових процесів:

- управління процесом на основі кількісних показників - ство­рення плану з використанням метрик, який організація застосовує для розуміння і управління процесом;

- управління якістю продукту - визначаються показники якості продукту, з їх допомогою здійснюються кваліфікація і управління якістю.

Оптимізований рівень - організація зосереджує увагу на двох метапроцесах: попередження дефектів і безперервне вдосконалення якості і продуктивності процесів створення програмного забезпе­чення. Витрати на ці процеси закладені до бюджету і планів дій організації. На цьому рівні розглядаються такі області ключових процесів:

- запобігання дефектам - організація створює і реалізує плани, що забезпечують ідентифікацію, аналіз і усунення причин виник­нення дефектів у продуктах;

- управління змінами технології - вивчаються технології, вико­ристовувані в інших організаціях і нові технології, що забезпечать підвищення можливостей організації у напрямі створення якісних продуктів і зменшення тривалості циклу;

- управління змінами процесу створення програмного забезпечення - безперервне вдосконалення процесу.

Певною мірою організації можуть претендувати на п'ятий рівень СММ. Наприклад, цього рівня досягла IBM FSC, коли вона виконувала проект програмного забезпечення для Space Shuttle. Це програмне забезпечення мало бути високої якості, без дефектів. Для кожного дефекту, знайденого в продукті, викопувалися такі кроки: визначення причин появи дефекту і їх усунення; розуміння корекція аспекту процесу, що призвів до дефекту; коригування дій, що забезпечують управління якістю, які допустили дефект; перевірка продуктів з подібним дефектом, що дефекти могли бути про­ пущені через контроль.

Таким чином, суть СММ полягає в тому, що всі дії з розробки і супроводу програмного забезпечення плануються, контролюються і систематично поліпшуються.

2.2.2. Модель Р-СММ

Для оцінювання рівня зрілості персоналу використовуються різні моделі. Найпоширенішою моделлю розвитку персоналу є People-Capability Maturity Model (Р-СММ), що розроблена SEI. Також, як і СММ, ця модель складається з п'яти рівнів зрілості. Кожен рівень містить області ключових процесів, які вказують, що слід виконати на певному рівні, щоб досягти зрілості персоналу відповідного рівня моделі. Зміст рівнів моделі такий:

- початковий - в організації немає процедур управління персоналом і перевірки правильності використання персоналу, якість робіт і графік виконання непередбачуваний;

- повторюваний - в організації складаються процедури управ­ління, що можуть повторюватися під час виконання нового проекту, організація проводить навчання персоналу, керує продуктивністю; на робочих місцях є комунікації і є відповідне середовище розробки. Проте успіх проекту залежить від діяльності окремих менеджерів і «героїв»-виконавців;

- визначуваний - в організації є стандартний процес і тому вводяться відповідні організаційні форми, що гарантують виконання стандартного процесу; значна увага приділяється підвищенню кваліфікації, аналізу навичок, знань і прийомів роботи персоналу; вводяться норми, котрі регулюють культуру сумісних дій персоналу;

- керований - основна увага приділяється підвищенню керованості організації; формується ролева структура персоналу, що забезпечує вирівнювання інтенсивності праці організації;

- оптимізований - головні завдання організації цього рівня зрі­лості - безперервне вдосконалення персоналу, систематичне навчання і підвищення кваліфікації; витрати на вирішення цих завдань закладаються до бюджету організації, а конкретні заходи прописуються в плані діяльності.

Модель Р-СММ узгоджена з моделлю СММ і тому забезпечує:

- розширення шляхом підвищення кваліфікації персоналу можливостей організацій, що займаються створенням програмного за­безпечення;

- гарантування того, що здатність високоякісної розробки програмного забезпечення є відмінною рисою всієї організації, а не декількох співробітників;

- сумісність між мотивацією окремого індивідуума і мотивацією всієї організації;

- збереження в організації цінних людських ресурсів (наприклад, співробітників, що мають рідкісні знання і навички).

2.2.3. Модель СММI

Успіх використання СММ привів до розроблення значної кількості схожих моделей. Це викликало як конфлікти між цілями, що пов'язані з поліпшенням процесів і існуючими технологіями, так і проблеми, пов'язані з навчанням і вибором моделей. Для вирішення цих проблем SEI розгорнув роботи зі створення інтегрованої моделі СММ - СММI, що забезпечує кращі результати існуючих моделей. Джерелами для CMMI послужили такі моделі:

- SW-CMM - модель розробки програмного забезпечення;

- EIF/IS 731 - модель розробки систем;

- IPD-CMM - модель сумісної розробки продуктів.

Модель SW-CMM - це поетапна модель. Модель розробки систем - безперервна модель. CMM для сумісної розробки продукту - це «гібрид» моделей, що комбінує риси поетапно і безперервно.

Використовуючи вказівки моделі, організація ,може підійти до вдосконалення процесів або з погляду підвищення продуктивності окремих областей удосконалення, або з погляду підвищення зріло­сті організації в цілому. Реалізуючи перинні підхід, фокусуються на встановленні базових, початкових станів і вимірюванні резуль­татів поліпшень для кожної області вдосконалення індивідуально. Такий підхід підтримується в безперервних моделях, ключовим терміном яких є «продуктивність» (capability). Другий навпаки -фокусується на групах областей удосконалення, призначених для визначення перевірених на практиці етапів у зрілості процесів усієї організації. Цей підхід використовується в поетапних моделях, ключовим терміном яких є «зрілість» (maturity),

З мстою збереження властивостей обох типів моделей була роз­ роблена інтегрована модель СММІ - СММ Integrated.

Перейти на страницу:
Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*