Владимир Владко - Сивий Капiтан (на украинском языке)
Голос замовк. Почувся сухий трiск: то, мабуть, Сивий Капiтан поклав трубку. Начальник полiцiї люто жбурнув на важiль i свою. Вiн запитливо дивився на Мiгеля Хуанеса, його пальцi стиснулися в кулаки.
- Чули? Бачите, що виходить? Вiн глузує з нас! Мiгель Хуанес розвiв руками.
- Чортзна-що! Цього разу вiн мав рацiю: мотоциклiсти, мабуть, не встигли схопити його...
- Зараз я перевiрю, пане Кабанерос. - Хуанес простягнув руку до телефону.
- Не треба! Вiн вислизнув з наших рук. Ну, зажди, голубчику! Ти, я бачу, спритний, але й ми дещо вмiємо... Досить розмов, Хуанес! Ви зрозумiли все, що я вам сказав?
- Так, пане Кабанерос.
- Негайно починайте. Пам'ятайте: вiд вашої енергiї залежить усе. Або або! I боронь боже розповiсти комусь про цей ганебний випадок, про це знущання! - Його палець вказав на репродуктор. - Боже мiй, якби дiзнався каудiльйо... Яка неймовiрна зухвалiсть! До дiла, Хуанес! Я вже розпорядився, щоб вам негайно передавали всi вiдомостi й рапорти вiд агентiв, що стежать за появою "Люцифера", чорти б забрали його разом з тим Сивим Капiтаном! Iдiть, Хуанес, i пам'ятайте: не лише наша кар'єра - цiлiсть наших голiв залежить вiд вашого успiху. Не хочу нагадувати, що ваша голова злетить ранiше за мою! Сивий Капiтан мусить бути спiйманий або знищений!
Мiгель Хуанес вклонився i вийшов з кабiнету. Вiн усе зрозумiв. I цього разу, проходячи по приймальнiй, вiн справдi не бачив навколо нiкого i нiчого...
2. РОЛЬ ХОСЕ ФРЕНКО
Поступово Хуанес почав опановувати себе. Так, справа дуже небезпечна. З якого боку за неї братися? Попередження Сивого Капiтана були досить недвозначнi. Очевидно, ця людина жартувати не збирається... Проте слова начальника полiцiї також не лишали сумнiвiв: вiн не задумається анi на хвилину i пожертвує головою нового особливо уповноваженого для того, щоб врятувати свою власну вiд гнiву каудiльйо. В цьому Хуанес був так само певний. Вихiд один: треба братися до дiла, треба щось вигадати...
По дорозi до свого кабiнету Мiгель Хуанес зайшов до вiддiлу рапортiв i донесень. Там вiн узяв матерiали агентури, про якi говорив Кабанерос Тих матерiалiв було вже чимало: пiдштовхнута суворим наказом, агентура працювала швидко, колiщатка великого i складного полiцейського апарату вже крутилися на повний хiд. Тим краще!
Детектив, не переглядаючи, поклав папери до кишенi: зараз не було для цього часу. Вiн швидко попростував до кабiнету, де його чекав вiрний i надiйний помiчник, агент Хосе Френко.
Це був невисокий, мiцно збудований чоловiк з червоним обличчям п'яницi. Саме цей надзвичайно тупий, без натяку на iскорку думки вираз обличчя, який ховав пiд собою неабияку кмiтливiсть, дуже цiнив у своєму помiчниковi Мiгель Хуанес. О, вiн добре знав цю незамiниму людину.
Трудно було б знайти двох бiльш протилежних зовнi людей, нiж старший iнспектор управлiння розшуку та його довiрений помiчник. Стрункий, завжди пiдтягнутий i елегантний Мiгель Хуанес виглядав справжнiм аристократом поруч з неохайним, зарослим рудуватою щетиною, куцим Хосе Френко з його завжди вiдвислою нижньою щелепою. I чимало хто щиро дивувався: що, справдi, так зв'язувало видатного детектива з його помiчником, який незмiнно справляв на людей, що не знали його ближче, враження недоумкуватого, пришелепуватого, iнодi - просто дурня?..
Цього разу Френко зустрiв Мiгеля Хуанеса радiсним вигуком i сяючим вiд задоволення обличчям.
- Знайшов! Знайшов-таки, пане Хуанес!
- Кого знайшли, Френко? - холодно i навiть велично запитав Хуанес, сiдаючи за стiл.
- Того зухвалого комунiста, що вдарив вас учора на Авеню-дель-Прадо.
- Навiть комунiста?
- Так, пане Хуанес; пiсля вчорашнього випадку у цьому не може бути сумнiвiв.
- Хто ж вiн такий?
- Робiтник Педро Дорiлья. Двiчi був арештований за пiдозрою в участi в пiдпiльних комунiстичних органiзацiях.
- I обидва рази звiльнений? - недовiрливо примружив очi Мiгель Хуанес.
- Так... - запнувся Хосе Френко. - У жандармерiї кажуть, що не було точних доказiв...
- Як завжди, жандармерiя плете дурницi, - презирливо зауважив Хуанес. Досi не розумiє, що другий арешт за пiдозрою - це вже справжнiй доказ. Передайте туди, що ми вимагаємо негайно його арештувати. Я вимагаю!
- Але жандармерiя може i не...
- Робiть, як я кажу, Френко.
- Єсть!
- Можливо, вiн знає щось про того Сивого Капiтана, - продовжував задумливо Хуанес. - Адже вiн так нахабно тримався там, на парадi...
Детектив замислився. Френко терпеливо чекав, не зводячи погляду з його обличчя.
- Гм... можливо, це допомогло б менi!.. Ага, ви ще не знаєте, Френко. Я призначений особливо уповноваженим у справi Сивого Капiтана. Особливо уповноваженим, розумiєте? Менi доручено будь-що спiймати цього злочинця.
- О!.. - Хосе Френко вiдкрив рот i застиг так з виразом захопленого здивування.
- Закрийте рот, Френко. Ви надто звикли до машкари дурня.
- Єсть!
- Так, доручено спiймати,- продовжував Мiгель Хуанес.- Але як це зробити, ось у чому питання, Френко. Ми ж нiчого не знаємо про цього Сивого Капiтана...
- То треба взнати, пане Хуанес.
- Але як? - зiтхнув особливо уповноважений. - Ось, маєте, я взяв рапорти агентiв про мiсця, де помiчено його машину. Думаєте, це допомагає? Нi! Вона з'являється то там, то тут, подивiться самi.
Мiгель Хуанес перекладав рапорти один за одним, незадоволено пихкаючи люлькою. Хосе Френко уважно стежив з-за його плеча.
- Бачите, скiльки пунктiв, Френко? В деяких машина Сивого Капiтана протягом доби побувала й двiчi. Що ж це нам дає? Нiчого. Якi висновки можна зробити? Нiяких. Враження таке, нiби Сивий Капiтан їздить там, де йому заманеться. А хiба я можу перекрити всi цi шляхи i всюди поставити жандармiв?.. Та ще й невiдомо, чи спинили б вони його... - Мiгель Хуанес згадав, як вiдлiтали вiд "Люцифера" на Авеню-дель-Прадо кулi, як вiдкинула машина вiд себе гранату, i ще раз важко зiтхнув.
Хосе Френко навшпиньках одiйшов вiд стола. Вiн узяв з настiнної шафи карту, повернувся з нею i розклав на столi.
- А це навiщо? - насупився Мiгель Хуанес. - Хiба ми й без вашої карти не знаємо, де розташованi всi цi пункти?
Його помiчник значуще хмикнув:
- Знаємо, пане Хуанес, але краще все ж таки вiдзначити. Може, щось i з'ясується. Зробiть таку ласку, пане Хуанес, переказуйте менi пункти з рапортiв, а я їх тут позначатиму...
Мiгель Хуанес знизав плечима: завжди цей Френко щось вигадує. Проте вiн не став заперечувати. Знов перекладаючи рапорти агентiв, особливо уповноважений перелiчував один за одним пункти, де з'являлася машина Сивого Капiтана, а його помiчник ставив на картi акуратнi хрестики червоним олiвцем. Раптом Хуанес зауважив:
- Слухайте, Френко, що я помiтив! Адже це данi не за одну добу, а за кiлька. Значить, агенти помiчали машину i ранiше, тiльки не звертали на неї уваги. А тепер, дiставши розпорядження, згадали. Ось чому однi й тi самi пункти iнодi згадуються двiчi. Як вам це подобається?
